Блог учителя української мови і літератури Похилько Лілії Віталіївни: Виховна робота

ВЕЛИКОДНІ ТРАДИЦІЇ В РІЗНИХ МІСЦЕВОСТЯХ УКРАЇНИ

Для українців свято Воскресіння Христового є дійсно Великим днем. Святкувати Великдень почали після запровадження християнства у Київській Русі у 988 р. В язичницькі ж часи Великдень в Україні був нічим іншим, як днем природи, яка оновлювалася після довгої зими, святом весняного рівнодення. Вже тоді існували обряди, що збереглися до наших днів, як-от: святкування Вербиці (Вербної неділі), розпис писанок, випікання короваю (Великодньої Бабки, або, як її називають з середини XVIII ст., "паски") тощо. Коли на нашу землю прийшло християнство, язичницькі традиції змішалися з християнськими. Це унікальне поєднання язичництва та християнства відображається у великодніх віруваннях та обрядах українців, хоч як не намагалися заборонити нашому народу, наприклад, такі ритуали, як присвячення короваїв і крашанок душам покійних.

Втім, той факт, що навіть за декілька століть світогляд нашого народу кардинально не змінився, є цілком природним. Адже українці дотримувалися і, незважаючи на всі заборони, репресії й геноциди, досі дотримуються прадавніх звичаїв своїх предків.

На щастя, в деяких регіонах України ці вікові традиції збереглися аж до наших днів. Про них ми й поговоримо сьогодні.

На Лівобережжі України є повір'я: як піти на цвинтар і похристосуватися з померлими родичами в той момент, коли в церкві вперше прозвучить "Христос воскрес!", із могил чути у відповідь: "Воістину воскрес!"

До речі, гадаю, вам буде цікаво дізнатися, звідки пішла традиція христосування. Деякі дослідники вважають, що вона походить від язичницького весняного обряду зустрічі членів общини після довгої зими, яку люди проводили невеликими групами, щоби пережити морози. Інші вчені припускають, що цей обряд ще давніший. Адже в прадавнину вважалося, що під час дихання людини наче виходять назовні часточки її душі. Після прийняття християнства люди почали вірити, що, коли вони цілували на Великдень ікони та хрест, їх осяювала магічна сила цих предметів. Під час христосування вони обмінювалися духом, який увійшов у них на великодній Службі божій після того, як вони поцілували священні реліквії.

На Херсонщині з давніх часів існує цікава традиція ставити на великодній стіл разом із їжею символічну "могилку" - тарілку, наповненою землею з пророслими стебельцями вівса, який висівали незадовго до свята. Поміж цих зелених пагонів клали стільки крашанок, скільки в цій родині покійних родичів. Ця тарілка з крашанками була в хаті аж до "Проводів" (другий тиждень після Великодня, який для українців є поминальним).

Як відомо, Великодню передує дуже довгий піст. Обряд розговин (початку споживання скоромної їжі після посту) в різних регіонах України відбувається по-різному. На Поділлі, Волині та Західній Галичині, наприклад, до наших днів зберігся такий ритуал: господар три рази обходить стіл із мискою, наповненою свяченою іжею. Потім він розрізає кілька свячених яєць та підносить кожному члену сім'ї шматок яйця з такими словами: "Дай нам, Боже, і на той рік дочекатися Світлого Воскресіння Господнього в доброму здоров’ї!".

У Східній та Центральній Україні під час розговіння люди старалися не впустити жодної крихти свячених наїдків на підлогу, кожну крихточку дбайливо підбирали. Потім ці крихти кидали у вогонь, щоби не дісталися вони мишам. Вважалося, що миші, поївши свяченої їжі, перетворювалися на кажанів і загрозливо кружляли над головою незграб, які впустили додолу свячене.

Перші шкаралупи зі свячених яєць кидали у водойми – озера чи річки.

Напиватися під час розговіння не можна було. Наші предки вірили: хто нап'ється на розговинах, того Бог покарає — ця людина цілий рік буде ходити наче в напівсні.

На Херсонщині існував такий обряд: для родичів, яких не було за святковим столом разом з усіма іншими членами сім'ї, оскільки вони були в дорозі, відрізали шматок великодньої паски, загортали його в рушник, куди також клали три крашанки, та поміщали все це на покуті. За 40 днів, на Христове Вознесіння, якщо подорожні до того часу ще не повернулися, це "добро" віддавали старцям.

На Київщині була традиція після розговіння вмиватися з миски, в яку клали монету і дві крашанки. Потім ту воду виливали у вогонь.

У цьому регіоні є також декілька цікавих прикмет щодо Великодня: якщо в цей день хмарно чи йде дощ — буде врожай. Людина, яка помре в день свята, потрапить в рай. Діти, які народилися на Великдень, будуть нещасливі.

Вважалося, що не вітатися на Великдень (навіть із тими людьми, з якими маєш не дуже дружні стосунки) — страшний гріх.

На Слобожанщині на Великдень по обіді йшли на цвинтар христосуватися з померлими та клали на могили свячені крашанки.

Великоднього понеділка (на другий день свят) на Гуцульщині та Бойківщині хлопці проводили своєрідний обряд очищення дівчат — о бливали їх холодною водою. Батьки дівчат у цій місцевості не були проти, а навіть раділи з того, що поливальники приходили до них обливати дочок — значить, надія є, можна готувати придане! Цей звичай відомий і в інших регіонах України, зокрема, на Поділлі. Завдяки цій традиції, Великодній понеділок здобув назву "обливаний" або "поливаний". Подейкують, що в наші дні на Поділлі дівчат обливають не водою, а парфумами.
На третій день селяни проводжали свята, гуляючи в корчмах. Великдень завершувався, але все ще скрізь лунало "Христос воскрес!" - "Воістину воскрес!". Подекуди так віталися аж до Вознесіння.

24 листопада 2019р. учні 7-А та 7-Д класів здійснили

історико-літературну подорож до Меджибожа, де пізнали багату історію рідного краю, побували в Музеї вишивки та Музеї Голодомору. Далі подорож продовжилась шляхами Устима Якимовича Кармелюка у Летичеві та Літині. А найцікавішою її частиною були відвідини музею та садиби одного із класиків української літератури, Михайла Панасовича Стельмаха у с. Дяківці Літинського району Вінницької області, його повість "Гуси-лебеді летять" семикласники вивчають саме зараз.

Година спілкування в рамках проекту «Різнобарвна моя Україна. Діячі мистецтв мого краю»
26 січня 2018 року на класну годину до 5-А класу завітала Дерлиця Наталія Юріївна, художник, дизайнер, декоратор, яка працює у творчій студії "Лавка чудес", ученицями якої є наші дівчата: Ковтун Олександра та Стратійчук Ірина.
Наталія Юріївна презентувала свої роботи на батику, вироби із фоамірану, ляльки "Teddy-dolls", картини, намальовані кавою та розповіла багато цікавого.

29 грудня 2017 року у 5-А класі було проведену бесіду-інструктаж "Безпечні зимові канікули"

Правила поведінки на водоймах, вкритих кригою

· Не можна з'їжджати на лижах із крутого берега на кригу: у разі різкого навантаження він може провалитися.

· Категорично забороняється дітям грати на тонкій кризі.

· Небезпечно бути біля берегів, де найчастіше виникають промоїни, тріщини й розриви льоду.

· На льоду краще мати при собі знаряддя безпеки (лижі, мотузку, палицю).

· Обходь місця, вкриті товстим шаром снігу: під снігом лід завжди тонший; тонкий лід і там, де розливаються джерела, де швидка течія або струмок впадає в річку.

· Переходь річку тільки у встановлених місцях, товщина льоду має бути не менше за 15—20 см.

· Катайся на ковзанах лише в перевірених та обладнаних для цього місцях.

· Якщо лід почав тріщати та з'явилися характерні тріщини, негайно повертайся на берег. Не біжи, відходь повільно, не відриваючи ніг від льоду.

Обережно: бурульки!

· Нестійкі погодні умови — відлига вдень і заморозки вночі — сприяють активному утворенню бурульок на покрівлях споруд (особливо старих будинків із похилим дахом) та великих деревах.

· Будь особливо уважним, проходячи біля будинків або високих дерев.

Спершу впевнись у відсутності загрози падіння льодових наростів.

· Якщо це можливо, тримайся на відстані від будинків та інших споруд, обираючи найбільш безпечний маршрут руху.

· У жодному разі не заходь за спеціальні огорожі поблизу будинків або дерев.

Правила поведінки під час ожеледиці

• Ходи не поспішаючи, ноги злегка розслаб у колінах, ступай на всю підошву. Руки мають бути вільні. Пам'ятай, що поспіх збільшує небезпеку під час ожеледиці, тому виходь із будинку заздалегідь.

• У разі порушення рівноваги швидко присядь — це найбільш реальний шанс утриматися на ногах.

• Падай із мінімальною шкодою для свого здоров'я. Відразу присядь, щоб знизити висоту. У момент падіння зберись, напруж м'язи, а доторкнувшись до землі, обов'язково перекотися — удар, спрямований на тебе, зменшиться.

• Не тримай руки в кишенях: це збільшує можливість не тільки падіння, а й важких травм, особливо переломів.

• Обходь люки: як правило, вони покриті льодом. Крім того, люки можуть бути погано закріплені, що збільшує ризик травмування.

• Ідучи тротуаром, не проходь близько до проїжджої частини дороги. Це небезпечно, адже є ризик підковзнутися і впасти по, колеса автомобіля, що проїжджає.

• Не перебігай проїжджу частину дороги під час снігопаду та ожеледиці.

Пам'ятай, що через ожеледицю значно збільшаться відстань гальмівного шляху.

• Якщо ти впадеш і через деякий час відчуєш біль у голові й суглобах, нудоту - терміново звернися до лікаря.

Правила пожежної безпеки під час святкування Нового року

Щоб свято не затьмарилось пожежею, необхідно дотримуватись таких правил:

• Ялинка має стояти на стійкій основі.

• При виявленні несправності святкової ілюмінації (блимання лампочок, іскріння) слід одразу її вимкнути.

• Не можна прикрашати ялинку целулоїдними іграшками.

• Дітям забороняється купувати та використовувати піротехнічні засоби: феєрверки, петарди, ракети!

• Пам'ятай! Щороку збільшується кількість людей, які отримали травми через недотримання правил користування піротехнікою.

Правила протипожежної безпеки

• Не грайся із сірниками та запальничками.

• Не запалюй свічки та бенгальські вогні без нагляду.

• Не залишай іграшки, книжки, одяг біля увімкнених обігрівачів.

• Не суши речі над газовою плитою.

• Не пали багать у сараях, підвалах, на горищах.

• Не вмикай багато електроприладів одночасно: електромережа може згоріти.

• Обов'язково вимикай електроприлади, коли виходиш із дому. Не тягни за дріт руками, обережно вийми штепсель із розетки.

• На дачі або в селі не відкривай грубку: від маленької вуглинки, що випаде з неї, може статися пожежа.

17 листопада у 5-А класі було проведено виховну годину на тему «Гуманне ставлення до тварин» в рамках
Всеукраїнського проекту «Біоетика».

Учні мали змогу взяти участь в обговоренні питань «Що потрібно для догляду за улюбленцем?», «Чи все ми знаємо про собак та котів?», познайомитись із рубрикою «Унікальні факти про собак та котів», переглянути відео "Дресирування котів та собак" та «Зірки активно допомагають тваринам», з'ясувати, для чого проводиться чіпування та стерилізація тварин, зрозуміти, чому з'являються безпритульні тварини та люди, котрі полюють на них - догхантери. А також 5-класники дізнались про те, чим займається фонд «Щаслива лапа».

10 листопада в закладі відбулася надзвичайна подія - посвята учнів 5-х класів в гімназисти. Учні за маршрутними листами подорожували станціями, де працювала команда президента. На станції «Розумники та Розумниці» - діти розв'язували цікаві завдання, на станції «Українське караоке» - співали українські пісні, на «Танцювальній» - танцювали запальні танці, на станції «Наша гімназія» - відповідали на запитання, пов'язані з історією школи, на «Ігровій» - веселились, бігали та грались. Богиня Паллада з 9-ма музами Олімпу, ролі яких виконували класні керівники та молоді учителі, запалили вогонь у факелах гімназійних класів. Веселі й кмітливі, серйозні й зібрані, учні гідно представили свої колективи і склали клятву на вірність гімназії.

ПАМ’ЯТКА З БЕЗПЕЧНОЇ ПОВЕДІНКИ ДЛЯ УЧНІВ

ПІД ЧАС ОСІННІХ КАНІКУЛ

Коли ідеш на канікули, ПАМ'ЯТАЙ:

1. Про дозвіл гуляти лише у призначених для цього місцях: на ігрових майданчиках, біля будинків, школи, у скверах і парках.

2. Про суворе дотримання правил дорожнього руху, про поведінку у транспорті, при посадці і висадці із транспорту.

3. Про дотримання правил протипожежної безпеки при користуванні електроприладами (телевізором, праскою, холодильником) та газом.

4. Про правила поведінки у місцях громадського перебування (під час екскурсій, культпоходів, зустрічей тощо).

5. Про правила поведінки біля ліній електромереж, залізничного полотна, поблизу водоймищ, на воді та льоду, поряд із будівельними майданчиками, відкритими люками, біля відкритих вікон, на балконі, сходах тощо.

6. Про правила користування і правила поведінки у ліфтах.

7. Про правила користування гострими, колючими предметами, ліками, протипожежним, сільськогосподарським, будівельним та іншим інвентарем.

8. Про необхідність мити руки перед вживанням їжі, після ігор, фізичної праці, відвідування туалету.

9. Про категоричну заборону:

- чіпати незнайомі і вибухонебезпечні предмети;

- грати на проїжджій частині улиці або поблизу неї;

- відходити далеко від будинку, в якому мешкаєш;

- обігрівати приміщення газом;

- розпалювати вогнище;

- лазити по деревах і дахах;

- грати із чужими тваринами;

- збирати незнайомі види грибів і ягід;